«Свято зустрічаємо – весело ми граємо»
1. «Щедра наша осінь».
«Курочки та півники».
Три пари протягом однієї хвилини збирають розкидані по підлозі зернятка(квасолю , горох, гарбузове насіння). Перемагають ті, хто більше назбирав зернин.
«Назви що це?»
Діти стають у коло, в центрі кола – ведучий з м’ячем. Він кидає м’яч будь-якому гравцеві й одночасно говорить: «Овоч», «Ягода або «Фрукт». Дитина, що спіймала м’яча, швидко називає знайомий їй овоч, ягоду або фрукт. Той, хто помилився, вибуває з гри.
«Кіт у мішку».
Треба визначити навпомацки овоч або фрукт, не виймаючи його з мішечка.
«Вгадайка».
У чашці лежать шматочки різних овочів або фруктів. Дитині зав’язують очі, і вона, пробуючи на смак те, що їй пропонують, має визначити, що це.
«Розвантаж машину».
Дітям пропонується розвантажити «машини» з «овочами». Машини ставлять біля однієї стіни, а навпроти них біля другої стіни поміщають дві корзини. Біля корзин стають двоє гравців і за сигналом біжать до машин. Переносити овочі можна, беручи лише один плід.
Овочі повинні бути в усіх машинах однакові – як за кількістю, так і за обсягом.
Потім інші учасники можуть «навантажувати» машини. У цьому випадку гравці стають біля машин, за сигналом біжать до корзин і переносять овочі в машини.
Машинами можуть бути коробки, стільці; овочами – кеглі, кубики тощо.
2. «Зима іде - Новий рік несе».
«Поціль сніжком у кошик».
Діти шикуються у дві команди. Перед кожною командою на відстані 3-5 кроків ставиться кошик (чи кидається обруч). Кожному учаснику команди в руку дається сніжок, і діти під музику по черзі кидають сніжки в кошик.
Перемагає та команда, у якої в кошику виявиться більше сніжок.
«Про ялинку».
Дід Мороз говорить: «Ялинки бувають великі, маленькі, широкі, вузькі, пухнасті…». При цьому діти повинні показувати рухами те, що говорить Дід Мороз, який, однак, може їх спеціально спантеличувати, наприклад: «Ялинки бувають вухаті».
«Біг на лижах».
Діти шикуються у дві команди. На відстані 5 кроків ставиться напроти кожної команди стілець. Першій дитині видаються маленькі лижі. Вона за командою повинна одягти лижі, пробігти вперед, оббігти стілець і, повернувши на місце, передати лижі наступному учасникові. Перемагає та команда, де діти швидше впоралися із завданням.
«Кенгуру».
Діти беруть м’яч, затискають його між колін і змагаються, хто швидше дострибне до ялинки (чи стільчика).
«Збери сніжинки».
Діти встають по колу, а в центрі - ведуча. Під веселу музику діти вільно виконують відповідні рухи (ведуча їх говорить), але, як тільки музика припинається, кожна дитина повинна встигнути підняти з підлоги сніжинку, поки її не схопила ведуча.
Той, хто програв, вибуває з гри. Перемагає найспритніший і найшвидший.
3. «Щедрий вечір, добрий вечір».
ВОДІННЯ КОЗИ
Василько: Ой, слухай, Козо, де труби гудуть!
Там млинці печуть, там і нам дадуть.
Коза: Он там труби гудуть.
Василько: То пішли туди.
Всі: Добрий вечір тобі, господине,
Ми не самі ідем, ми Козу ведем.
Міхоноша: Святий вечір, добрий вечір. Уставай, хазяйко, з печі.
І усе, що напекла, подавай-но, до стола.
Може нічого давати, бо любила довго спати?
Може влітку в холодку, ви лежали у садку.
Та нічого не придбали, то навіщо вам співали?
Господиня: Ой все є, все приготувала…
Чортик: Ми бажаєм всій господі, щоб нещастя анітрішки,
Не принесли вороги, друзі хай несуть горішки
І цукерки, й пироги, і любов, і щедру ласку, і з родзинками калач.
А для нас ще й сіна в'язку нашій кізоньці на харч.
Василько: Станьте в ряду, я Козу веду.
Де Коза ходить, там жито родить.
Коза: Ой, як тупну я ногою, та наставлю гострий ріг.
Де мій кошик з колядою, я візьму собі пиріг.
Василько: Підійди поближче, уклонися нижче,
Господареві й господарочці, чим вони тебе пожалують.
Дадуть мірку жита, щоб коза була сита, чи мірку вівса, і зверху ковбаса,
Коли того мало, то ще й кусок сала,
Щоб наша коза веселая стала та й поскакала.
Міхоноша: Їхали пани поміж горами, стрілили в лозу – забили козу.
Коза впала, хвіст свій задрала, ходила коза межи горами,
А тепер лежить догори ногами.
А-ну Василько, бери дудочку,
Хай надується жила, щоб наша коза ожила.
Василько: Не надувається жила, не ожила коза.
Може лікаря гукнути, щоб козі життя повернути.
Всі: Лікарю, лікарю!
Лікар: Дайте козі три куски сала, щоб наша коза встала,
Треба козі масла, щоб коза паслась.
Дайте козі мірочку жита, щоб вона була сита,
Треба козі сира, щоб коза була сива.
Василько: Та давайте хутчіш, щоб козу врятувати скоріш.
Та не затримуйте свято, бо ще цікавого багато.
Коза: Можете дати грошей, якщо ви люди хороші.
А я вже сама собі куплю, і сала, щоб я встала,
І жита, щоб я була сита,
І сира, щоб я була щаслива,
І масла, щоб я паслась.
Господиня: Зараз, в мене все вже є.
Василько: Ой устань, кізонько, та розходися, та розходися, розвеселися,
При цьому домі, при господині, щоб було весело в цій родині.
Виконується “Танок Кози”.
(Поки коза танцює, в мішок залазить чортик).
Господиня: Дякую, тобі кізонько, і вам люди добрі.
Зараз я всіх пригощу.
(Іде до мішка, витягує на середину, з мішка вистрибує чортик).
Чортик: Ага-а! А ось і я!
Господиня: А гостинці де, я вчора цілий день їх готувала.
Чортик: Всі гостинці я забрав,
Себе смачно привітав.
Господиня: Та, ти, що все з'їв?
Чортик: Все, може, і не з'їв, але понадкушував, це точно!
Коза: А ти, розбійнику! Дарма, що далекий родич. А ну все віддавай!
Бо ріжками заколю, ніжками затопчу, тут тобі й смерть.
Чортик: Ну добре, добре, віддам, і з усіма поділюся.
(заходить за ялинку)
Із новоріччям вас!
Хай дні ваші будуть щасливі, веселі,
І завжди достаток буде в оселі.
Коза: І вірних хай друзів життя посилає,
Хай в серці довіку добро не згасає.
Міхоноша: Бувайте здорові, живіть багато,
А ми від’їжджаєш до іншої хати.
4. «Прийди, прийди весно красна».
«Що робить мама?»
Діти вибирають записки, на яких зазначена будь-яка дія (наприклад: місити тісто, прасувати білизну, варити суп, підмітати підлогу, в'язати, чистити картоплю…).
Потім діти по черзі виходять, вихователь переказує на вухо дитині (якщо вона сама не змогла прочитати) зміст записки, дитина рухами показує те, що написано, а решта – відгадують.
«Підміталочки».
Вишиковуються 2 команди дітей. Навпроти кожної команди стоїть стілець (на відстані 5-7 кроків). Першій дитині в команді дається в руки віник і м’якенький м’ячик. Дитина повинна «домести» м’ячик до стільця, «обмести» його навколо і повернутися назад у команду. Потім вона передає віник наступному учаснику, і все повторюється.
Та команда, яка швидше закінчить естафету, оголошується переможницею.
«З повітряними кульками».
Діти діляться на 2 команди. Тій дитині, що стоїть в команді першою, дають повітряну кульку, а навпроти, у декількох кроків ставлять стільці. Дитина повинна, підштовхуючи кульку догори й не даючи їй упасти на підлогу, дійти до стільця, узяти кульку в руки, оббігти стілець і, повернувшись до своєї команди, передати кульку наступному гравцеві.
Виграла та команда, яка швидше виконала завдання.
«Складемо квітку для мами».
Грають 2-3 дітей. Навпроти кожної дитини на відстані 5-7 кроків лежать квіти (вирізані з картону). Учасники гри за командою вихователя складають кожен свою квітку (барвінок, ромашка, троянда…).
Перемагає той, хто першим склав свою квітку.
«Варимо суп».
Створюється 3 команди дітей. На стільцях навпроти кожної команди лежать овочі й фрукти (наприклад: картопля, цибуля, огірок, морква, лимон, яблуко, ківі, апельсин тощо). Діти по черзі беруть зі стільця тільки один овоч або фрукт (той, що на їхню думку, слід покласти в суп) і переносять його на інший стілець і кладуть у каструлю, яка стоїть на відстані 7-10 кроків від них. Потім учасник повертається назад і передає естафету наступному гравцеві.
Перемагає та команда, яка швидко й правильно виконала завдання.



0 коммент.:
Дописати коментар